неділю, 24 березня 2013 р.

Ригор Крушина, "Танцівниця"

Ригор Крушина
ТАНЦІВНИЦЯ
Нестримним галасом людськи́м
Вирує вулиця.
Там кастаньєти сиплють грім,
І голос чується:
Моя рідня,
Моя сім’я,
Моя Іспанія!
Співаю я,
Танцюю я, —
Але чи пані я?
Чи хліб-вино я зароблю
З краси дівочої?
Люблю пісні,
Свій край люблю,
Скарбів не хочу я.
І сміх гітари тут зрина
Над сеньйоритою.
З косою чорною вона,
Журбою вкритою.
А гомін радісний буя —
І в нім я плаваю.
Співаю я,
Танцюю я
Живу забавою.
Привітним поглядом твоїм
Мій сприт розпалено,
Ти став коханим, дорогим,
Моя кришталино.
Дарма, сховавшись у юрбі,
Вторуєш оплескам.
Ти мчиш до мене, далебі,
Промінним одблиском.
Співаю я,
Танцюю я,
Весела, смі́лива
Країна в грудні вся твоя
Яскрить від білива.
І сонце там узори тче,
І хмари стеляться,
Там збігла юнь твоя, а ще
Вертка метелиця…
Своїми ніжно опов’ю
Тебе куплетами,
У бубон б’ю,
Підбором б’ю
І кастаньєтами!
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.