четвер, 17 липня 2014 р.

Осип Мандельштам, "Хай тішать слух величчям часовим..."

Осип Мандельштам
* * *
Хай тішать слух величчям часовим
Квітучих міст імення гордовиті.
У вічності живе не місто Рим,
а височінь людини у всесвітті.
Її посісти квапляться царі,
Благословляють війни ієреї,
І, мов нікчемні покидьки, без неї
Зневаги варті житла й вівтарі.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2014.

середа, 16 липня 2014 р.

Осип Мандельштам, "Все нам чуже в столиці мерзосвітній..."

Осип Мандельштам
* * *
Все нам чуже в столиці мерзосвітній:
Її суха, зачерствіла земля,
І буйний торг на Сухарівці ситній,
І взір страшний розбійного Кремля.
Вона, сліпа, весь світ тримає в шорах.
Мільйони гарб рипучих у далінь
Пустила — і тяжіє на просторах
Її базарів бабська широчінь.
Її пахких церков бучні чарунки —
Що дикий мед між нетрів та боліт,
І небом хмурим розсіва відлунки
Пташиних зграй ряснистий переліт.
Вона в торгівлі — промітна лисиця,
А перед князем — служка боязка.
Тече в сухі рови мутна водиця:
Її здавен удільна мчить ріка.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2014.