пʼятниця, 16 січня 2015 р.

Михась Скобла, "Вечір перед Різдвом"

Михась Скобла
ВЕЧІР ПЕРЕД РІЗДВОМ
Тихо, мов на безлюдній планеті.
Мороз без упину
Лізе до всіх цілуватись.
В оселях селянських
У печах і грубах
З життям прощаються дерева:
Наче віск, на чере́ні тане сосна,
Сипля́ть сполохані осики,
Відстрілюється ялина,
Береза свариться на вогонь,
Устигаючи скласти духівницю
На скрученім закуренім бересті…
Дими підіймаються з коминів
І стоять над сільською тишею —
Цілий ліс теплих
Примарно-хитких дерев.
Десь у верховітті
Моститься на ночівлю
Невидний пугач,
Примруживши
Одне око.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2015.